Тату-рукав "Синий дракон"

А кермо на дараб триметрове... А свчечку мен редактор викреслив, бо про релгйн найменш атрибути не можна було згадувати ан раз... То памятаю, як та дитинка, вся синя, бо вдушилася у пологах, лежить на лав, мама на лжку у малй кмнат. Аж заходять вонн. Один пдступив до мами, приклав дуло до грудей пита: де чоловк? ¶з наших сл мало хто пшов на фронт, бльшсть у лс. Мама спроквола вдказала, що на фронт. Тод солдат (а може, й офцер) пита: А син твой где? В банде?! Мама показала рукою син там... Визволитель рвонув двер у тхату борзенько ретирувався. Але не вгомонило його це. Полз на пд, забрав послдних пятеро яць, та Бог го покарав бо загримло ним разом з драбиною. ¶ памятаю, як сьогодн, устав, де, а по штанах вонних течуть жовтки з напханих до кишень яць. Все можна зрозумти. ¶ неспокйний час, недовру багато солдатв полягло у горах. Не до милосердя. ¶ тато казав, що у Берлн вони нкого не гладили по голов. Хто т вйни тльки вигадав?.. Бгамо ми городами, грмо руки над ватрою у консервних банках, хлопц вчаться з пдлткв материтися по-руськи ...»